Бизнес, который соблюдает правила экологичности и социальности, зарабатывает больше. Как это работает

Це зображення з журналу «Крокодил» 1958-го року. Таким чином радянські футурологи намагалися уявити майбутнє. Якби ці візіонери втілили все, що намалювали, то стали б успішними стартаперами: тут і дистанційна освіта, і електросамокати, і дрони для доставки продуктів. Нерідко подібні мрії в СРСР перетворювалися на цілі, а ті своєю чергою ставали п’ятирічними планами.

Нині плани для людства складає ООН. Передбачено виконання 17 цілей та 169 завдань сталого розвитку до 2030 року. Вони сформульовані доволі широко, по суті, це красиві мрії, а проте, саме вони слугують орієнтиром та натхненням для бізнесу в досягненні економічних та соціальних цілей. 

Інвестиції у сталий бізнес

Дедалі більше компаній включають цілі сталого розвитку до своєї стратегії, працюють над енергоефективністю, збереженням ресурсів, пошуком альтернативних джерел енергії та зменшенням шкідливого впливу на природу. Зростаюче значення корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) та sustainability посприяли тому, що й інвестори почали дедалі більше цікавитися етичністю роботи компаній.

Принципи етичного ведення справ вийшли на передній план при оцінці перспектив і ризиків бізнесу.

З’явилися ESG інвестиції, SRI інвестиції та impact (соціально-перетворюючі) інвестиції. Всі вони сходяться в цілях, але мають деякі відмінності в “ефективності”. Якщо ESG обіцяють якнайбільшу економічну віддачу, то impact інвестиції передбачають, що іноді з прибутковістю можна піти на компроміс, аби тільки позитивний вплив був більшим. Роблячи такі інвестиції в розвиток бізнесу, інвестори очікують не лише економічний зиск, але й сподіваються на покращення людського добробуту.

ESG інвестиції мають чітко визначену структуру і параметри на основі екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG — environment, social та governance). 

Тематика ESG інвестицій увійшла в дискурс після того, як ООН опублікували Принципи відповідального інвестування (УНПРІ або PRI) у 2006 році.

Впродовж останніх років з’явився цілий ряд фінансових інституцій та фондів, які відстежують етично безпечні компанії та ретельно перевіряють їхню діяльність, перш ніж вкласти гроші. Так робить, наприклад, британський Charity Bank. Він фінансує виключно ті організації, які переслідують соціальні цілі. Цілеспрямовано підтримує ESG проєкти й інший британський банк — Starling. У них уже давно табу на інвестиції в зброю, військові підприємства, видобуток корисних копалин, арктичне буріння, викопне паливо чи вугілля.

ESG інвестування задовольняє дві цілі одночасно: з одного боку це сприятливий соціально-екологічний вплив, а з іншого боку — отримання прибутку.

Ларрі Фінк, CEO Black Rock, найбільшої інвестиційної компанії у світі за розміром активів під управлінням, зазначив у своєму цьогорічному листі-зверненні до керівників всіх компаній: «Чим більше ваша компанія може продемонструвати ціль у наданні цінності своїм клієнтам, працівникам та спільнотам, тим краще ви зможете конкурувати з іншими компаніями та отримувати прибуток в довготривалій перспективі».

Цьогоріч журнал TIME вперше склав список зі 100 найвпливовіших компаній. Деякі компанії заслужили своє місце в рейтингу саме завдяки своїй відповідальності. Наприклад, Adidas — за скорочення відходів, Gro Intelligence — за боротьбу зі зміною клімату, а General Motors за «створення зеленого майбутнього» і виробництво електромобілів.

Переваги сталості для бізнесу 

Компанії, які  вкладаються в зелену енергетику, зменшують вуглецевий слід, підтримують соціальні ініціативи й розвивають ком'юніті — в цілому чинять на економіку більш сприятливий вплив і вище оцінюються в результаті.

Причина №1: Це вигідно самому бізнесу

Згідно з інформацією від ООН UN Global Compact*, організації, які залучені до Глобального договору, отримують на 12% вищу маржу, на 19% вищу ринкову вартість та позитивну кредитоспроможність у довгостроковій перспективі.

*UN Global Compact, є найбільшим у світі об’єднанням компаній, які долучилися до руху за сталий розвиток та інтегрують соціальні та екологічні цілі у свою стратегічну та операційну діяльність.

За останні три роки індекс JULCD JUST Capital (який оцінює результати діяльності ESG компаній) випереджає індекс Russell 1000 (оцінює результати діяльності всіх найбільших компаній) з невеликим відривом. Тобто, діяльність ESG компаній — прибутковіша і дає більший зиск інвесторам.

Крім того, 2020 Sustainable Market Share Index™ показав, що ринок продуктів, які реалізуються в умовах сталого розвитку, стрімко росте. Хоча частка таких продуктів і товарів складає лиш 16,1% CPG ринку, вона забезпечила 54,7% зростання (2015-2019 рр.), і продовжує рости, не зважаючи на пандемію. Це свідчить про те, що самі споживачі більш схильні купувати продукцію відповідальних виробників.

Причина №2: Відповідальний бізнес здатен залучити більше інвестицій

ESG інвестиції складають нині понад 17 трлн доларів у США. Це третина всіх професійно керованих активів Америки, за даними Форуму зі сталих та відповідальних інвестицій. Як зазначає CNBS, посилаючись на дані Morningstar, сталі компанії залучили від інвесторів $51,1 млрд та подвоїли свій капітал за 2020 рік. 

Інвестиції в зелену енергетику вже стали великим бізнесом в Європі та США. Financial Times пише, що благодійний підрозділ IKEA та Фонд Рокфеллерів (RFF) створять новий фонд для підтримки проєктів, пов’язаних з відновлюваними джерелами енергії та інвестують $1 млрд в стартапи у сфері зеленої енергетики. Цей фонд працюватиме з проєктами в країнах, що розвиваються. Ще $100 млн подарує фонд Ілона Маска по програмі XPRIZE Carbon Removal тим стартапам, які винайдуть спосіб, як боротися зі зменшенням вуглецевого сліду. І таких масштабних інвестиційних проєктів багато.

Приватні інвестори теж стежать за використанням їхніх інвестицій. Звертати увагу на позитивний мультиплікатор, який може здійснити інвестиція — стало трендом. За даними Global Impact Investing Network (GIIN), 73% інвесторів стежать за тим, щоб їхні інвестиції хоча б частково відповідали цілям ООН.

Причина №3: Сталі бізнеси підтримують уряди та міжнародні організації

Окрім широкої діяльності ООН, в різних частинах світу діють свої фінансові та нефінансові організації для підтримки компаній й країн, які дотримуються цілей сталого розвитку.

В Європейському Союзі, наприклад, вибудувана ціла архітектура по розвитку sustainable finance. Розроблена багатовекторна стратегія нейтрального впливу на клімат до 2050 року, — European Green Deal. Введена в дію таксономія “зелених” фінансів, яка класифікує діяльність, що відповідає критеріям сталості. Це дороговказ для фінансових установ куди та як спрямовувати ресурси. Також діє ціла мережа організацій, які забезпечують прозорість ринку сталих інвестицій і запобігають greenwashing (зеленого піару й маркетингу, тобто удаваного дотримування цілей сталого розвитку, імітації екополітики).

Термін “climate governance architecture” або “архітектура кліматичного врядування”, незабаром тісно увійде в щоденний лексикон і роботу. Україна уклала відповідну угоду з ЄС у лютому 2021 для синхронізації зусиль. У нас вже є Фонд енергоефективності та теплі кредити, «зелені» тарифи для відновлюваної енергетики та пільги для «зеленої» металургії, податкові пільги для електромобілів та «зелені» закупівлі.

У новій презентації для інвесторів від Міністерства фінансів України (червень 2021), теж вказується фокус на ESG цілі та green finance. Наш уряд збирається розвивати ринок зелених облігацій, альтернативну енергетику, зменшувати негативний вплив на довкілля. В презентації є свіжі дані по аналізу діяльності країни відповідно до Sustainable Development Goals Index 2021: Україна має 76 пунктів зі 100. Для порівняння — Польща має 80 балів, а Туреччина — 70 (хоча, на наш погляд, Україна зі своїми 76 пунктами є радше прикладом “грінвошингу”). Раніше в офіційній презентації для інвесторів слайдів по ESG не було.

Причина №4: Імідж та репутація

Позитивний імідж і лояльне ставлення клієнтів, партнерів і співробітників ще більше посилюють ринкові позиції компанії.

Не бажані, а необхідні зміни

У світі ведеться широка політика переспрямування грошових потоків і відбувається глобальний зсув парадигми в бік виконання цілей сталого розвитку. Після пандемії стало ще зрозуміліше, що ігнорувати екологічні та соціальні питання не можна.

Ще 5-10 років тому відповідальність бізнесу була “родзинкою”, або “приємним бонусом”, а тема sustainable була відомою лише вузькому колу експертів. Тепер же це необхідна умова, якщо компанія хоче виживати, конкурувати з іншими ще й отримувати прибуток. Виробництво продукції, кількість застосування пластику, екологічний слід, умови праці робітників, — все це стало надбанням громадськості. А громадськість і влада висувають дедалі суворіші вимоги.

У квітні комісія ЄС узгодила кліматичний закон. Це означає, що ми в одному кроці від перетворення кліматичних цілей на юридичні зобов'язання. ЄС хоче встигнути зменшити чистий викид парникових газів на 55% до 2030 року і досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. США не менш амбітні та теж виступили з гучною заявою про зменшення викидів CO2 на 50-52%.

А найбільш обговорюваним елементом зеленого примусу є проєкт CBAM — Carbon Border Adjustment Mechanism. Це цілий пакет документів, який розробила Єврокомісія у липні цього року задля того, щоб скорочення викидів CO2 стало обов’язковим і глобальним, і щоб не було такого, що вуглецевовмісні підприємства просто витісняються за межі Європи. Його навіть назвали “екологічним протекціонізмом”. CBAM зіштовхує інтереси бізнесу та боротьби з кліматичними змінами у небаченому раніше масштабі. Українським компаніям теж доведеться рахуватися з нововведеннями.

Отже, обрати sustainable своєю ціллю тепер = заручитися підтримкою споживачів, інвесторів, організацій та урядів. Інакше досягнути успіху буде важко.

Як кажуть у Black Rock, “sustainability risk is investment risk now”.

Звісно, треба дивитися, чи дотримується бізнес виконання цілей сталого розвитку, однак цілі не слід розглядати буквально. Список цілей не має використовуватися як пряма інструкція для оцінки потенціалу інвестицій у підприємство. Все-таки вони сформульовані занадто широко і служать скоріше натхненню і благородній меті. Для цього використовуються інші спеціально розроблені прикладні інструменти. Наразі існує приблизно 2000 окремих індикаторів звітності ESG і приблизно 600 рейтингів. 85 бірж мають ESG критерії, а у 17 з них вони обов’язкові для лістингу. До речі, найбільші компанії у світі вже надають звітність по ESG.

Деякі компанії так намагаються бути “за все хороше і проти всього поганого”, що в якості орієнтиру обирають половину чи й усі цілі сталого розвитку водночас. Однак, ми вважаємо, що гонитва за одразу багатьма показниками — це не здорово. У випадку малих проєктів чи бізнесів — “менше значить більше”. Бізнесу краще орієнтуватися на 2-4 обрані цілі й досягнути в них максимального результату, ніж розпорошити свої зусилля між 10 цілями та не показати результат в жодній із них.

Висновки

В Україні бізнес ще тільки на початку шляху. Ми тільки вчимося вибудовувати системні підходи до питань сталого розвитку. Яким буде наше майбутнє? Таким красивим, як намальовано на 17 картинках цілей сталого розвитку? Світ без голоду, бідності й без прірви між верствами населення? Світ, де всі мають рівні можливості отримувати освіту і працювати? Де кожен має чисту енергію, питну воду й економічне благополуччя? Відповідальність за це лежить на нас.

У нас залишилося менш як 9 років для досягнення цілей ООН. Хотілося б виконати хоча б половину цих планів, щоб отримати дійсно гідні умови для життя, а не відчувати тугу за втраченим раєм на землі, як радянські футурологи у свій час.

Антон Дядюра, Сергій Васьков

Ред. Юсин Марина