Наші підприємці страждають не тільки від браку фінансів, а й від нестачі фінансових послуг. Ця нестача в різного роду фінансових ресурсах є великою перешкодою на шляху до розвитку. Адже фінансування дозволяє підприємцям впроваджувати інновації, покращувати ефективність, розширювати мережу збуту, виходити на нові ринки і створювати робочі місця.

За даними Institute for Economic Research and Policy Consulting, які порівняли попит і пропозицію у фінансових послугах, виявилося, що наші підприємці недофінансовані майже на 10 млрд євро (2016 р). Щоб зменшити кредитний розрив, фінансові установи, уряди та донори у всьому світі вкладають гроші в розробку спеціальних програм по допомозі МСБ. Але наскільки така політика на ділі руйнує бар’єри для підприємців в Україні?

Наші підприємці скаржаться, що банківські кредити занадто дорогі, їх важко отримати. Маючи рекордні суми коштів на рахунках, банки вкрай неохоче кредитують бізнес. А міжнародне донорське фінансування хоч і дешевше, але вимагає прозорої інформації та звітності, чого бракує в більшості МСБ.

Archegos Capital — це сімейний офіс американця корейського походження - Білла Хвана, який управляв особистими статками та коштами інвесторів. 26 березня 2021 офіс збанкрутував. За 2 дні було втрачено $20 млрд. Так швидко ще ніхто не втрачав таку велику суму.

Сам Білл — втілення американської мрії. Всього за 10 років він став одним з найбільших гравців на ринку портфельних інвестицій, а особистий статок досяг $10 млрд.

Archegos Capital користувався похідними фінансовими інструментами (деривативами) на фондовому ринку, а саме — свопами на повний дохід. Такі фінансові інструменти — це rocket science для 90% гравців на ринку. Тому, це звучить складно, але на ділі так і є. Операції приносили величезний дохід, але… виявилися високоризикованими. При швидкому зниженні ціни хоча б однієї акції виникають збитки не тільки в Archegos, а й у контрагентів — інвестиційних банків.

По початку весни все пішло не по плану. Акції компаній, які тримав Archegos, раптово здешевіли, а потім стався цілий каскад подій, що призвели до спрацювання маржин-колів. Таке стається, коли для підтримки відкритих позицій треба внести додаткові кошти на рахунок, але коштів нема. Крах Archegos стався так швидко, що фінансовий світ не встиг і оком змигнути.

У 2008-му році через подібні ігри з деривативами сталася фінансова криза. На цей раз начебто обійшлося, але ситуація показала, що фінансовий ринок не стабільний. У гонитві за великими грошима інвестори втрачають голову і забувають про великі ризики. І навряд чи випадок Archegos змусить хедж-фонди, які точно також полюють за "швидким доларом", одуматися.

Ситуація на ринку нагадує бульбашку. За даними Bank of America, за останні 5 місяців інвестори вклали в ринок акцій $569 млрд. Це більше, ніж за 12 років до цього. 

Головний висновок, який можна зробити вже зараз: всі антикризові заходи центробанків з вливанням ліквідності — призводять саме до такого результату, оскільки гроші йдуть не в реальну економіку, а на спекуляції на фондовому ринку. Фінансовий сектор лідирує в S&P500 в цьому році, оскільки інвестори вкладають гроші в акції компаній, які (ймовірно) виграють після відновлення економіки. Таким чином створюється видимість нескінченного зростання, а насправді зростає розрив між реальним станом справ в економіці (виробництво, продажі, зайнятість) і котируваннями на біржах.

У відео ключова інформація про особливості українського фондового ринку і гравців на ньому. Сергій Васьков розказав, що в нинішніх умовах, ми скоріше очікуємо випуски корпоративних облігацій, а не IPO. Людям треба звикнути до інвестицій у бізнес, а бізнесу треба показати успішні кейси.

Також у випуску:
✅ За якими параметрами слід порівнювати брокерів роздрібному інвестору?
✅ Який сьогоднішній стан фондового ринку і що заважає його розвитку?
✅ Хто є гарантом безпеки на біржі?

Про стартапи дуже багато говорять. Однак ми забуваємо про базову річ: основою економіки є малий бізнес.

Cаме завдяки малому бізнесу забезпечується стабільність і благополуччя великої кількості сімей і територіальних громад. Малий і середній бізнес є основою економіки України, створює 60% ВВП, забезпечуючи 79% робочих місць.

Він є соціально-економічним фундаментом, без якого не може розвиватися інноваційно-орієнтована економіка.

Першого липня в Україні запускається ринок землі. З цього моменту кожен бажаючий зможе придбати земельну ділянку собі у власність.
⠀
При ухваленні Закону про ринок землі, влада обіцяла надавати фермерам пільгові кредити на купівлю землі під 3-5 % річних. Разом з тим Верховною Радою в першому читанні прийнято і Законопроєкт №3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
⠀
Цікаво, чи вступлять ці проєкти законів в дію до запуску ринку землі? Інакше, без пільгових кредитів та гарантій на купівлю ділянок, знайти гроші фермерам буде складно.
⠀
Антон Дядюра пише, що: «Отримати кредит в банку чи в іншій фінансовій інституції реально. Проблема в тому, що багато малих фермерів ведуть свою діяльність неофіційно, а тому підтвердити доходи неможливо. Вся банківська система налаштована на фінансування позичальників із прозорим/підтвердженим джерелом погашення платежів за кредитом.
⠀
Що робити?
⠀
Перша загальна рекомендація — це легалізація бізнесу та формування історії офіційних доходів. Друга — це фінансування за схемою зворотного лізингу: під заставу техніки, яка є у власності. Зазвичай лізингові компанії гнучкіше підходять до оцінки платоспроможності підприємців і охочіше надають “вільні” кошти.
⠀
Вірогідно, найближчим часом фінансові компанії почнуть пропонувати схеми фінансування і під заставу земельних ділянок, але вартість таких запозичень буде вищою, ніж в банках».

Фондовий ринок є однією зі сфер, де найбільш активно впроваджуються нові фінансові технології. На український ринок цінних паперів Fintech прийшов ще у 90-х, проте розвиток нових інструментів гальмувався з різних причин і зараз вітчизняний фондовий ринок не можна назвати ані доступним, ані сучасним. Перезапуск фондового ринку України намічений на 2023 рік. Уряд і експерти очікують, що перезапуск дозволить розбудити «сплячий» інвестиційний ресурс та перенаправити його в українські цінні папери.

Однак змусити українців, які не довіряють фондовому ринку, нести туди гроші буде складно навіть після перезапуску. А інвестиційний ресурс потрібно десь брати. Багато фахівців вважають, що такий поштовх здатна дати пенсійна реформа і починати потрібно, перш за усе, з неї.

У Польщі в 1999 році пенсійна реформа ефективно простимулювала розвиток фондового ринку. Більшість поляків вступили у відкриті пенсійні фонди, які вклали кошти населення в фінансові інструменти для забезпечення майбутніх пенсій. Завдяки надходженню пенсійних накопичень Варшавська фондова біржа стала надійним партнером для внутрішніх та іноземних емітентів, а інтерес місцевих інвесторів стимулював і залучення зарубіжних, пояснив Керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков.

Щоб успішно перезапустити фондовий ринок українській владі потрібно не лише вирішити структурні проблеми в економіці та поліпшити бізнес-клімат, а й зробити інфраструктуру ринку сучасною і відповідною головним вимогам цифрової економіки.

Також, треба підвищувати фінансову грамотність населення. Українці мало знають про фондовий ринок і принципи його роботи (на відміну від американців, де інвестиційні гуртки існують у багатьох навчальних закладах). В українських школах вже є курс про фінансову грамотність, однак важливо максимально наблизити його до практики. Наприклад, старшокласникам варто розповідати, як саме купити цінні папери в Україні або у світі, як вибрати посередника для інвестицій і, так далі.

Законодавство і регулювання теж має встигати за розвитком цифрової економіки. Нові фінтех-стартапи воліють заходити на зрозумілі ринки з врегульованими правилами. 

Окремою темою стоїть і захист прав інвестора.

Український уряд взяв курс на цифровізацію, залишається сподіватися, що вона обов’язково торкнеться і фондового ринку.

Кожен фермер знає, що однорідних полів не буває. Навіть якщо земельна ділянка невелика, ґрунт в різних місцях все одно буде відрізнятися. Точне землеробство, як інноваційний метод рільництва, почалося саме з цієї маленької ідеї.

Дрони (або БПЛА) для точного рільництва, як мікроскоп для хімічної лабораторії. Вони збирають величезний масив даних, а знімки та відеозображення точніші й кращі, ніж у будь-якого супутника. Вперше дрони у сільському господарстві почали використовуватися наприкінці 70-х, але справжній бум відбувся за останні 10 років.

Тепер безпілотники здатні моніторити поля, складати 3D-мапи полів, фотоплани, контролювати якість виконання посівів чи роботи агротехніки; вносити добрива і насіння, розпилювати ЗЗР, зрошувати поля, тощо.

Купівля дрона хоч і складно фінансово, проте така інвестиція "відіб'ється" вже за сезон, як стверджують спеціалісти з DroneUA та ZigZag. «ЕСКА Капітал» вирішила надавати дрон у лізинг. Тепер купити дрон зможе навіть той фермер, який раніше не міг собі цього дозволити.

Сергій Васьков розказав про кейс з випуску корпоративних облігацій на «мертвому» фондовому ринку України. Про те, як не вірили, але в результаті розкупили всі облігації «ЕСКА Капітал»

Ключові особливості та переваги програми: