Про стартапи дуже багато говорять. Однак ми забуваємо про базову річ: основою економіки є малий бізнес.

Cаме завдяки малому бізнесу забезпечується стабільність і благополуччя великої кількості сімей і територіальних громад. Малий і середній бізнес є основою економіки України, створює 60% ВВП, забезпечуючи 79% робочих місць.

Він є соціально-економічним фундаментом, без якого не може розвиватися інноваційно-орієнтована економіка.

Першого липня в Україні запускається ринок землі. З цього моменту кожен бажаючий зможе придбати земельну ділянку собі у власність.
⠀
При ухваленні Закону про ринок землі, влада обіцяла надавати фермерам пільгові кредити на купівлю землі під 3-5 % річних. Разом з тим Верховною Радою в першому читанні прийнято і Законопроєкт №3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
⠀
Цікаво, чи вступлять ці проєкти законів в дію до запуску ринку землі? Інакше, без пільгових кредитів та гарантій на купівлю ділянок, знайти гроші фермерам буде складно.
⠀
Антон Дядюра пише, що: «Отримати кредит в банку чи в іншій фінансовій інституції реально. Проблема в тому, що багато малих фермерів ведуть свою діяльність неофіційно, а тому підтвердити доходи неможливо. Вся банківська система налаштована на фінансування позичальників із прозорим/підтвердженим джерелом погашення платежів за кредитом.
⠀
Що робити?
⠀
Перша загальна рекомендація — це легалізація бізнесу та формування історії офіційних доходів. Друга — це фінансування за схемою зворотного лізингу: під заставу техніки, яка є у власності. Зазвичай лізингові компанії гнучкіше підходять до оцінки платоспроможності підприємців і охочіше надають “вільні” кошти.
⠀
Вірогідно, найближчим часом фінансові компанії почнуть пропонувати схеми фінансування і під заставу земельних ділянок, але вартість таких запозичень буде вищою, ніж в банках».

Фондовий ринок є однією зі сфер, де найбільш активно впроваджуються нові фінансові технології. На український ринок цінних паперів Fintech прийшов ще у 90-х, проте розвиток нових інструментів гальмувався з різних причин і зараз вітчизняний фондовий ринок не можна назвати ані доступним, ані сучасним. Перезапуск фондового ринку України намічений на 2023 рік. Уряд і експерти очікують, що перезапуск дозволить розбудити «сплячий» інвестиційний ресурс та перенаправити його в українські цінні папери.

Однак змусити українців, які не довіряють фондовому ринку, нести туди гроші буде складно навіть після перезапуску. А інвестиційний ресурс потрібно десь брати. Багато фахівців вважають, що такий поштовх здатна дати пенсійна реформа і починати потрібно, перш за усе, з неї.

У Польщі в 1999 році пенсійна реформа ефективно простимулювала розвиток фондового ринку. Більшість поляків вступили у відкриті пенсійні фонди, які вклали кошти населення в фінансові інструменти для забезпечення майбутніх пенсій. Завдяки надходженню пенсійних накопичень Варшавська фондова біржа стала надійним партнером для внутрішніх та іноземних емітентів, а інтерес місцевих інвесторів стимулював і залучення зарубіжних, пояснив Керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков.

Щоб успішно перезапустити фондовий ринок українській владі потрібно не лише вирішити структурні проблеми в економіці та поліпшити бізнес-клімат, а й зробити інфраструктуру ринку сучасною і відповідною головним вимогам цифрової економіки.

Також, треба підвищувати фінансову грамотність населення. Українці мало знають про фондовий ринок і принципи його роботи (на відміну від американців, де інвестиційні гуртки існують у багатьох навчальних закладах). В українських школах вже є курс про фінансову грамотність, однак важливо максимально наблизити його до практики. Наприклад, старшокласникам варто розповідати, як саме купити цінні папери в Україні або у світі, як вибрати посередника для інвестицій і, так далі.

Законодавство і регулювання теж має встигати за розвитком цифрової економіки. Нові фінтех-стартапи воліють заходити на зрозумілі ринки з врегульованими правилами. 

Окремою темою стоїть і захист прав інвестора.

Український уряд взяв курс на цифровізацію, залишається сподіватися, що вона обов’язково торкнеться і фондового ринку.

Кожен фермер знає, що однорідних полів не буває. Навіть якщо земельна ділянка невелика, ґрунт в різних місцях все одно буде відрізнятися. Точне землеробство, як інноваційний метод рільництва, почалося саме з цієї маленької ідеї.

Дрони (або БПЛА) для точного рільництва, як мікроскоп для хімічної лабораторії. Вони збирають величезний масив даних, а знімки та відеозображення точніші й кращі, ніж у будь-якого супутника. Вперше дрони у сільському господарстві почали використовуватися наприкінці 70-х, але справжній бум відбувся за останні 10 років.

Тепер безпілотники здатні моніторити поля, складати 3D-мапи полів, фотоплани, контролювати якість виконання посівів чи роботи агротехніки; вносити добрива і насіння, розпилювати ЗЗР, зрошувати поля, тощо.

Купівля дрона хоч і складно фінансово, проте така інвестиція "відіб'ється" вже за сезон, як стверджують спеціалісти з DroneUA та ZigZag. «ЕСКА Капітал» вирішила надавати дрон у лізинг. Тепер купити дрон зможе навіть той фермер, який раніше не міг собі цього дозволити.

Сергій Васьков розказав про кейс з випуску корпоративних облігацій на «мертвому» фондовому ринку України. Про те, як не вірили, але в результаті розкупили всі облігації «ЕСКА Капітал»

Ключові особливості та переваги програми:

Проблема не у відсутності цікавих галузей або підприємств для інвестицій в Україні. Проблема в тому, що у нас немає сприятливих умов. Абсолютно.

Як залучати міжнародні інвестиції за таких обставин?

1. Розробити державну стратегію, яка полягала б у створенні необхідних умов для інвестицій, допомагала б залучати інвесторів і конкурувала за них;
2. Обмежити можливість силових органів впливати на економіку;
3. Налагодити нормальну судову систему. Казахстан зміг за 5 років побудувати нормальний англійський суд. Чому не здатні ми?
4. Посадити хороших фахівців до місцевих рад, які будуть мати повноваження здавати ділянки в оренду або на продаж і допомагати з переговорами.

Влада повинна добре розуміти, в яких інвестиціях ми потребуємо, і що для цього потрібно зробити. Це досить просто, достатньо подивитися на приклад наших сусідів: Польщі, Словаччини та хоча б спробувати скопіювати їхній підхід.

Замість цього ми тільки й чуємо про те, що Україна - це держава з великою кількістю освічених людей, яким можна мало платити. Але інвестиції слід залучати не дурними гаслами про низькі зарплати, а конкретними справами і реальними плюшками для інвестора.

ТОВ «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» придбало облігації ТОВ «Еска Капітал» для забезпечення ліквідності цих цінних паперів на вторинному ринку. Оскільки надлишку емітентів на локальному фондовому ринку немає, то облігації ТОВ «Еска Капітал» — це чудовий приклад об'єкта інвестування з високою дохідністю і середнім рівнем ризику.