Новини
4 травня 2022
Ленд-ліз для підприємців: реально чи ні?

Українські підприємці почали роботу над аналогом ленд-лізу — спеціальною програмою відновлення бізнесу, яка буде спрямована на ті підприємства, які постраждали від війни. Щоб донести потреби українського бізнесу до міжнародних інституцій, почався збір реальних історій.

2 травня 2022
Чи реальний ленд-ліз для аграріїв або альтернативні можливості фінансування бізнесу в умовах війни?
Аграріям завжди було важко знайти гроші. В часи війни ця проблема стає ще гострішою. Передусім для тих підприємств, які зазнали збитків через бойові дії. Які є варіанти? Хто компенсує втрати? За які кошти купувати нову техніку? Надіятися на себе, державу чи альтернативні джерела міжнародного фінансування?
 
Друзі, наразі ми збираємо реальні історії аграріїв, які постраждали від війни, щоб опублікувати їх, зробити звіт і передати міжнародним партнерам на розгляд. Через розповідання історій ми зможемо достукатися до сердець наших партнерів та спільно з ними запустити програму відновлення українського бізнесу.
 
Якщо ваше підприємство постраждало і ви готові розказати про це, заповніть, будь ласка, анкету: https://eskafinance.com/forma-informacii
 
Подробиці про програму відновлення бізнесу читайте у матеріалі на сайті Aggeek.
1 травня 2022
«ЕСКА Капітал» ініціює програму «ленд-ліз» сільськогосподарської техніки від міжнародних партнерів

Програмою ленд-лізу США спростили правила передачі зброї. «ЕСКА Капітал» має намір, щоб подібна програма спрощувала доступ українським підприємцям до отримання сільськогосподарської, будівельної, спеціальної та іншої техніки, а також устаткування.

28 квітня 2022
Взяв техніку в лізинг, а в неї влучив снаряд. Як «ЕСКА Капітал» працює під час війни

Майже по всій території України постійні сигнали тривоги. Безпечних місць не залишилося, є лиш відносно безпечні, де люди намагаються якось жити. В таких умовах не всі бізнеси мають змогу працювати. Як живе зараз ринок лізингу? Що відбувається з лізинговими компаніями? І що з технікою, яка постраждала від війни? 

Розповідають Сергій Васьков та Антон Дядюра, співзасновники «ЕСКА Капітал».

22 квітня 2022
«ЕСКА Капітал» відновлює фінансування сільгосптехніки, вантажної техніки та обладнання

Поки українська армія бореться на фронті воєнному, ми, українські підприємці, мусимо боротися на фронті економічному.

Один день бойових дій обходиться українському бюджету в суму приблизно 2 млрд гривень. Бізнес має працювати й заробляти, щоб в економіці оберталися кошти. Якщо ви можете займатись перевезеннями вантажів в ЄС, — робіть це; якщо можете займатись посівною, — робіть це. Кожен має робити те, що вміє і може в складних умовах.
Тільки так ми #РазомПереможемо
13 квітня 2022
Український бізнес і війна: унікальний каталог

Партнер Каталогу — національний проєкт з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес. 

Каталог вже налічує діяльність понад 300 компаній. Знайти Каталог можна за посиланням.

Каталог включає перелік компаній за алфавітом та опис їх кейсів підтримки. В каталозі зібрано практики 314 компаній, серед яких 227 — національні, 83 — міжнародні, а ще 4 кейси представляють партнерства бізнесів.

«Каталог — це тільки перша спроба дослідження того, що бізнес в Україні робить для перемоги. Кожний працює на своєму фронті, тому ми знаємо, що перелік відповідальних компаній в Каталозі далеко неповний. Бізнес продовжує працювати, аби забезпечити їжею та товарами першої необхідності населення територій, де ведуться бойові дії, армію, тероборону та переселенців, надати гуманітарну допомогу та підтримати армію».

30 березня 2022
«Чую, кров виходить. Але вижив. Мабуть, Ангел Охоронець ходив поруч»

Журналісти із Sport.ua поспілкувалися з водієм «ЕСКА Капітал» та колишнім борцем Андрієм Сіренком, який захищаючи Україну, втратив ногу.

24 березня 2022
Як «ЕСКА Капітал» працює в умовах війни?
Команду "розкидало" кого куди: хтось лишається в Києві, хтось переїхав на західну Україну, хтось — за кордон. Звичної рутини немає ні в кого. Але ми не зупиняємось і працюємо далі. То чим саме ми займаємось зараз?
????Віддали всі свої автівки, які лишались в Києві для евакуації мешканців столиці. Наші водії та менеджери перевозили людей на західну Україну в напрямках: Львова, Чернівців, Ужгорода, Мукачево;
???? Одне авто подарували волонтерам Києва для доставлення гуманітарної допомоги окремим загонам ТрО;



???? Ви не повірите, але навіть зараз є попит на купівлю авто/техніки в лізинг. Українці оформлюють нові угоди і або продовжують займатися звичною діяльністю на тих територіях, де це можливо, або волонтерять, де займатися звичною діяльністю неможливо;
???? Приблизно половина наших співробітників воює в інтернет військах. Пише заклики Леонардо ді Капріо та європейським депутатам-парламентаріям з закликом закрити небо над Україною, чи посилити економічний тиск на аргесора;


???? Деякі сміливці допомагають в тилу. Наприклад, наша співробітниця Олена разом з чоловіком займаються доставленням товарів першої необхідності у Бородянку (біля Києва). Траса там небезпечна, а бої точаться неподалік. Ось як описує свою роботу сама Олена:
«Перевозимо памперси, ліки, шкарпетки. Я особисто купляла інсулін та передавала, бо люди там помирали без нього. Готую їсти і каву міцну у термосі. Бо дорога далека.
Спочатку було легше, були талони, їх давали і містяни, і міська влада. Зараз з цим туго. Ми вже і церкву залучили, отримуємо звідти якийсь одяг, провізію. Зараз витрачаємо свої гроші, від компанії, і від бажаючих помогти.
Ми це робимо не для орденів чи медалей. А просто робимо. Саме туди, чесно, ніхто не хоче їхати. Всі, хто відгукується на наші прохання, довозять максимум до складу у Житомирі. Під вибухи і обстріли їдемо тільки ми».
Закликаємо всіх, хто може працювати: перевозити вантажі, займатися сільським господарством, — платити податки й вносити лізингові платежі. Це буде велика допомога і державі, і бізнесу.
18 лютого 2022
Українська економіка та тлі воєнної загрози та її інвестиційна привабливість

18 лютого Сергій Васьков з Іваном Компаном, засновником First Investment Club, у прямому ефірі «Першого Ділового» телеканалу про складне: українська економіка та тлі воєнної загрози та її інвестиційна привабливість.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль нещодавно заявив, що гібридна інформаційна війна негативно впливає на економічний розвиток нашої країни та її інвестиційну привабливість. Інвестори виводять кошти, це тисне на курс долара, НБУ вживає заходів. Відбувається відтік інвестицій.

Іван: Всі ці фактори дійсно впливають на інвестиційну привабливість України. Але це вплив у короткостроковій перспективі. Можливість війни — це страшна загроза і жоден інвестор не буде вкладати кошти в країну напередодні війни. Останні 8 років ми дійсно ведемо війну на сході, це впливає на стан інвестицій, але це не єдине, що заважає залучати кошти. Прямі іноземні інвестиції не йшли в Україну і до війни. Вони не йшли до нас всі останні 30 років, за винятком кількох короткотривалих проміжків часу. За показником прямих іноземних інвестицій Україна завжди відставала від сусідів і всього світу. Ми не скористалися багатьома можливостями, якими могли б. ПІІ — це гроші, новітні технології, довгострокові проєкти, це не купівля ОВДП. Нам потрібні інвестори, які прийдуть на десятки років. Якби у нас було потужне іноземне бізнес лоббі, можливо нинішньої ситуації можна було б уникнути.

Сергій: Пан прем’єр-міністр трохи лукавить, що коли каже, що інвестори йдуть з України через такий фон новин. Річ у тому, що до нас ніколи не йшли справжні ПІІ. Все, що зараз є — це вклади в цінні папери під доволі високі відсотки. Це були ризикові інвестиції і тоді, тому зараз, якщо певні інвестори виводять кошти, це означає що даний рівень ризику став для них уже неприйнятним.

Якщо подивитися на економічну історію світу, то ми побачимо, що всі країни, які стрімко розвиваються, вибудували потужний фінансовий ринок всередині своєї країни. Це Польща і Мексика, Південна Корея й Китай. Вони всі мають потужних внутрішніх інвесторів, яким немає куди тікати за кордон та вони й не намагаються. Депозити ж на українських рахункам не тануть? Це показник. Бо внутрішні інвестори не будуть виводити капітал зі своєї країни й тікати в тиху гавань в періоди небезпеки.

В Україні немає стратегії, як працювати з інвесторами. Ні з зовнішніми, ні з внутрішніми. Державі просто немає чого запропонувати. Нам не вистачає прозорої судової та правоохоронної систем. Простої та зрозумілої форми введення грошей в Україну. Податкове законодавство є заплутаним і дуже не ефективно працює. Все це не додає інвесторам впевненості у завтрашньому дні. Тому не треба лукавити і не слід всі негаразди списувати на війну.

Що ви думаєте про від’їзд багатьох олігархів з України? Як конструктивно діяти в цих умовах?

Сергій: Дивлячись новини важко зберігати спокій. Кожен думає про свою безпеку. Багато людей (і не лише олігархів) покинули Україну. Ми бачимо, що деякі олігархи не готові до таких ризиків й до такої ситуації. Деякі з них уже проходили ситуацію на Донбасі, намагалися владнати її або мирним шляхом, або займали нейтральну позицію. При цьому деякий бізнес збільшує свої інвестиції у свій розвиток. Це «Нова пошта» або TransInvestService.

Іван: Це громадянська позиція. Мені не дивно, що багато людей, які десятиліттями грабували Україну, втекли зараз. Я і не очікував, що вони будуть її захищати. Але дійсно є чудові приклади патріотизму. Вони послугують гарною підтримкою і це збільшить моральний дух багатьох українців. Це питання вже не про бізнес, а цінностей.

Війна — це трагедія, але всі негаразди й промахи списувати на неї не треба. Є багато проблем, які в України були до війни, є під час війни й залишаться, якщо війни не буде.

Індекс інвестиційної привабливості від Європейської Асоціації показує скептичний настрій бізнесу. В минулому півріччі цей показник зменшився з 5 до 2,73 бала. Це демонструє, що інвестиційний клімат є не сприятливим.

Сергій: Безпекові загрози були і рік тому, і 8 років тому. Танки так само стояли під кордоном. Цього року це повторюється, але в більших масштабах. Влада не змогла переконати бізнес, що вона дійсно щось робить для того, аби цей бізнес стало легше вести. В рейтингу Doing Business ми перебуваємо на рівні африканських країн. Ми не впали ще нижче, тому що африканські країни ще більше впали.

Гарний власний приклад: весь останній рік лізинговий ринок перебував у підвішеному стані. Лише нещодавно Нацбанк поставив крапку у цій незрозумілій ситуації та дав трактування закону. Через це податкова нарахувала нашій компанії штраф. З цим сперечатися важко, бо як НБУ сказав, так і треба робити, але в європейській країні результат був би іншим: нас би попередили й сказали б: «більше так не робіть». Адже це не було ухиляння від податків, це було просто питання порядку реєстрації цінних паперів. В більших компаній проблеми з податковою ще більші. Це тиск на бізнес, через такі труднощі його дійсно важко вести в Україні.

Інвестори на останньому аукціоні відмовилися купувати держ облігації. 15 лютого Мінфін змогло розмістити в сотні разів менше ОВДП, ніж зазвичай. Які саме інвестори утримуються від ОВДП?

Іван: Задача будь-якого інвестора — заробити грошей. Дохідність, яку пропонують ОВДП не цікава, особливо, якщо танки стоять біля воріт. Певний час ОВДП був цікавим інструментом примноження грошей, але не зараз. Це спекулятивний капітал. Їх купували іноземні хедж-фонди. Інвестори, які вкладали в ОВДП — спекулянти, бо це короткострокові інвестиції. Це ризикована інвестиція і вона завжди така була. 

Сергій: Коли ми побачимо деескалацію, то тоді зможемо говорити про пожвавлення інвестицій, тоді інвестори повернуться. Але є ще один важливий фактор: інфляція. НБУ вже піднімав ставку. Це буде змушувати і Мінфін піднімати ставку по ОВДП. Ми будемо змушені залучати кошти дорожче, ніж залучали до цього. Інфляція — це загальносвітовий тренд і вона нікуди не подінеться. Цікаво буде подивитись, по скільки і як ми зможемо залучати кошти в нових реаліях.

14 лютого 2022
Де взяти тягач, якщо дефіцит?

Volvo Trucks та General Motors призупинили виробництво на своїх заводях. Daimler, Toyota та Honda скорочують виробництво. PACCAR, виробник тягачів DAF, Kenworth та Peterbilt, недовипустив 3000 вантажівок. А Scania хоч і не зупинила конвеєри, але частину техніки випускає недокомплектованою. Всім виробникам техніки гостро бракує напівпровідників, електричних джгутів та інших комплектуючих. Як так вийшло? 

Попит, не зважаючи на карантин 

Попит на техніку та автомобілі з самого початку карантину був спрогнозований не вірно. Очікувалося, що продажі впадуть, а отже виробництво мікросхем треба скорочувати. Однак, взимку 2020 року попит відновився з новою силою. Вже в лютому 2021, продажі вантажівок у США збільшилися на 44%, в Євросоюзі – на 8,8%, а в країнах Східної Європи – на 36%. 

Окрім техніки, зросли продажі й іншої електроніки: комп’ютери та мобільні телефони. Як наслідок, чіпів на всіх не вистачило – очікування мікросхем зросло до 40 тижнів. Якщо автозавод понад 40 тижнів (а це 9 місяців!) чекає комплектуючі, можете собі уявити на скільки затримується виробництво техніки.

Як сказав про це Ілон Маск в червні минулого року, «Ніколи не бачив нічого подібного. Це як дефіцит туалетного паперу, але епічних масштабів». 

Ціни зростають 

Враховуючи дефіцит, ціни на техніку поповзли вгору. Вартість американських тягачів зросла на рекордних 45%. Така ж ситуація не тільки в США. По всьому світі, ціни в середньому підвищилися на 10%. 

Інший фактор зростання цін на авто — подорожчання матеріалів. Виросла в ціні сталь, пластик та алюміній. Скорочення виробництва — це тимчасовий вихід для автовиробників, адже собівартість одиниці техніки тільки збільшується. 

Де купувати, якщо дефіцит? 

Проблеми, що виникли в автовиробників торкнулися і кінцевого споживача. 

«Пандемія спричинила глобальний дефіцит. Реалії сьогоднішнього українського авторинку такі, що знайти комерційну техніку самому — нереально. Цього року вирішили взяти 2 магістральні тягачі та причепи до них. Нові тягачі можна замовити лише на 2023 рік. Навіть серед б/в техніки вибір обмежений. А ціни виросли», — Костянтин Ковтуненко, власник транспортної компанії. 

У багатьох виробників вантажівки та LCV законтрактовані на кілька місяців уперед, а імпортери іномарок пропонують постачання з великою відстрочкою. У сегменті вантажних автомобілів на тягачі великої сімки замовлення формуються з постачанням на січень-лютий наступного року, деяка частина авансована на весну. Тобто, якщо замовлення не було сформоване заздалегідь, ймовірність, що ви купите техніку — мінімальна. Особливо це характерно для замовлень великих партій авто. 

«Своїми силами ми так і не знайшли бажану техніку в Україні. У підсумку, звернулися до лізингової компанії «ЕСКА Капітал». Менеджери допомогли з пошуком. Якби не це, ми б просто втрачали гроші через простої у роботі цілий рік». 

Як довго це триватиме 

За даними Boston Consulting Group, у 2021 році у світі було випущено на 7-9 млн автомобілів менше, ніж планувалося. Попит у 2022 році дещо сповільнився, однак сегмент вантажного транспорту все одно буде рости швидше, ніж легкові авто. І хоча ситуація з мікрочіпами помалу покращується, але до самого 2023 року автовиробники будуть відчувати труднощі. Як і споживачі.