gtag('config', 'UA-128992097-1'); meta name="facebook-domain-verification" content="ftkyzgt2xr502hybhw2nsjsptk7k5p" />
Новини
1 травня 2021
Український фондовий ринок

У відео ключова інформація про особливості українського фондового ринку і гравців на ньому. Сергій Васьков розказав, що в нинішніх умовах, ми скоріше очікуємо випуски корпоративних облігацій, а не IPO. Людям треба звикнути до інвестицій у бізнес, а бізнесу треба показати успішні кейси.

Також у випуску:
✅ За якими параметрами слід порівнювати брокерів роздрібному інвестору?
✅ Який сьогоднішній стан фондового ринку і що заважає його розвитку?
✅ Хто є гарантом безпеки на біржі?

29 квітня 2021
Не стартапами єдиними або чому Україні слід закласти базовий фундамент малого бізнесу

Про стартапи дуже багато говорять. Однак ми забуваємо про базову річ: основою економіки є малий бізнес.

Cаме завдяки малому бізнесу забезпечується стабільність і благополуччя великої кількості сімей і територіальних громад. Малий і середній бізнес є основою економіки України, створює 60% ВВП, забезпечуючи 79% робочих місць.

Він є соціально-економічним фундаментом, без якого не може розвиватися інноваційно-орієнтована економіка.

27 квітня 2021
Є земля – немає грошей: чи зможуть аграрії України знайти кошти на омріяні гектари

Першого липня в Україні запускається ринок землі. З цього моменту кожен бажаючий зможе придбати земельну ділянку собі у власність.

При ухваленні Закону про ринок землі, влада обіцяла надавати фермерам пільгові кредити на купівлю землі під 3-5 % річних. Разом з тим Верховною Радою в першому читанні прийнято і Законопроєкт №3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Цікаво, чи вступлять ці проєкти законів в дію до запуску ринку землі? Інакше, без пільгових кредитів та гарантій на купівлю ділянок, знайти гроші фермерам буде складно.

Антон Дядюра пише, що: «Отримати кредит в банку чи в іншій фінансовій інституції реально. Проблема в тому, що багато малих фермерів ведуть свою діяльність неофіційно, а тому підтвердити доходи неможливо. Вся банківська система налаштована на фінансування позичальників із прозорим/підтвердженим джерелом погашення платежів за кредитом.

Що робити?

Перша загальна рекомендація — це легалізація бізнесу та формування історії офіційних доходів. Друга — це фінансування за схемою зворотного лізингу: під заставу техніки, яка є у власності. Зазвичай лізингові компанії гнучкіше підходять до оцінки платоспроможності підприємців і охочіше надають “вільні” кошти.

Вірогідно, найближчим часом фінансові компанії почнуть пропонувати схеми фінансування і під заставу земельних ділянок, але вартість таких запозичень буде вищою, ніж в банках».

23 квітня 2021
Європейський Центральний Банк планує запустити в обіг цифровий євро
Вигоди від цифрового євро очевидні та зрозумілі. Це – швидкість, програмованість, транспарентність, зручність в адмініструванні та дешевизна, — прокоментував Сергій Васьков.

Але при розрахунках через глобальний контроль центробанку, може втрачатися анонімність. Держава може ускладнювати використання готівки, а у громадян не залишиться можливості готівкових заощаджень, як гарантії збереження коштів у разі збанкрутування фінустанов.

Питання ще ретельно вивчається комісією ЄЦБ. Навіть якщо вони ухвалять рішення зараз, на реалізацію знадобиться кілька років.
19 квітня 2021
Перезапуск фондового ринку України

Фондовий ринок є однією зі сфер, де найбільш активно впроваджуються нові фінансові технології. На український ринок цінних паперів Fintech прийшов ще у 90-х, проте розвиток нових інструментів гальмувався з різних причин і зараз вітчизняний фондовий ринок не можна назвати ані доступним, ані сучасним. Перезапуск фондового ринку України намічений на 2023 рік. Уряд і експерти очікують, що перезапуск дозволить розбудити «сплячий» інвестиційний ресурс та перенаправити його в українські цінні папери.

Однак змусити українців, які не довіряють фондовому ринку, нести туди гроші буде складно навіть після перезапуску. А інвестиційний ресурс потрібно десь брати. Багато фахівців вважають, що такий поштовх здатна дати пенсійна реформа і починати потрібно, перш за усе, з неї.

У Польщі в 1999 році пенсійна реформа ефективно простимулювала розвиток фондового ринку. Більшість поляків вступили у відкриті пенсійні фонди, які вклали кошти населення в фінансові інструменти для забезпечення майбутніх пенсій. Завдяки надходженню пенсійних накопичень Варшавська фондова біржа стала надійним партнером для внутрішніх та іноземних емітентів, а інтерес місцевих інвесторів стимулював і залучення зарубіжних, пояснив Керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков.

Щоб успішно перезапустити фондовий ринок українській владі потрібно не лише вирішити структурні проблеми в економіці та поліпшити бізнес-клімат, а й зробити інфраструктуру ринку сучасною і відповідною головним вимогам цифрової економіки.

Також, треба підвищувати фінансову грамотність населення. Українці мало знають про фондовий ринок і принципи його роботи (на відміну від американців, де інвестиційні гуртки існують у багатьох навчальних закладах). В українських школах вже є курс про фінансову грамотність, однак важливо максимально наблизити його до практики. Наприклад, старшокласникам варто розповідати, як саме купити цінні папери в Україні або у світі, як вибрати посередника для інвестицій і, так далі.

Законодавство і регулювання теж має встигати за розвитком цифрової економіки. Нові фінтех-стартапи воліють заходити на зрозумілі ринки з врегульованими правилами. 

Окремою темою стоїть і захист прав інвестора.

Український уряд взяв курс на цифровізацію, залишається сподіватися, що вона обов’язково торкнеться і фондового ринку.

9 квітня 2021
Дрони у сільському господарстві, або Як починалося точне землеробство

Кожен фермер знає, що однорідних полів не буває. Навіть якщо земельна ділянка невелика, ґрунт в різних місцях все одно буде відрізнятися. Точне землеробство, як інноваційний метод рільництва, почалося саме з цієї маленької ідеї.

Дрони (або БПЛА) для точного рільництва, як мікроскоп для хімічної лабораторії. Вони збирають величезний масив даних, а знімки та відеозображення точніші й кращі, ніж у будь-якого супутника. Вперше дрони у сільському господарстві почали використовуватися наприкінці 70-х, але справжній бум відбувся за останні 10 років.

Тепер безпілотники здатні моніторити поля, складати 3D-мапи полів, фотоплани, контролювати якість виконання посівів чи роботи агротехніки; вносити добрива і насіння, розпилювати ЗЗР, зрошувати поля, тощо.

Купівля дрона хоч і складно фінансово, проте така інвестиція "відіб'ється" вже за сезон, як стверджують спеціалісти з DroneUA та ZigZag. «ЕСКА Капітал» вирішила надавати дрон у лізинг. Тепер купити дрон зможе навіть той фермер, який раніше не міг собі цього дозволити.

5 квітня 2021
Кажуть, фондовий ринок України помер. Але ми випустили і продали всі облігації «ЕСКА Капітал». Ось як це було

Сергій Васьков розказав про кейс з випуску корпоративних облігацій на «мертвому» фондовому ринку України. Про те, як не вірили, але в результаті розкупили всі облігації «ЕСКА Капітал»

31 березня 2021
Сільськогосподарські дрони XAG в лізинг

Ключові особливості та переваги програми:

  • Початковий внесок від 40%;
  • Оборотні кошти не підлягають заморожуванню;
  • Промислове обладнання береться на баланс підприємства, на нього налічується амортизація, зменшуючи базу нарахування податку на прибуток;
  • Податок на додану вартість зараховується як податковий кредит;
  • Обладнання, отримане в лізинг, не може бути вилучене в рахунок погашення несплачених боргів підприємства;
  • Орієнтація на довгострокову співпрацю.
30 березня 2021
Корпоративні облігації —класичний спосіб інвестуватиу бізнес, не купуючи акції
В умовах зниження ставок за депозитами все більше українців шукають альтернативні способи інвестицій. Один з таких варіантів — корпоративні облігації. «Мінфін» вирішив на реальному прикладі розібратися, що це, хто та навіщо їх випускає та скільки на них можна заробити.
24 березня 2021
Ризики vs. прибуток: як залучити інвестиції в українську економіку?

Проблема не у відсутності цікавих галузей або підприємств для інвестицій в Україні. Проблема в тому, що у нас немає сприятливих умов. Абсолютно.

Як залучати міжнародні інвестиції за таких обставин?

  1. Розробити державну стратегію, яка полягала б у створенні необхідних умов для інвестицій, допомагала б залучати інвесторів і конкурувала за них;
  2. Обмежити можливість силових органів впливати на економіку;
  3. Налагодити нормальну судову систему. Казахстан зміг за 5 років побудувати нормальний англійський суд. Чому не здатні ми?
  4. Посадити хороших фахівців до місцевих рад, які будуть мати повноваження здавати ділянки в оренду або на продаж і допомагати з переговорами.

Влада повинна добре розуміти, в яких інвестиціях ми потребуємо, і що для цього потрібно зробити. Це досить просто, достатньо подивитися на приклад наших сусідів: Польщі, Словаччини та хоча б спробувати скопіювати їхній підхід.

Замість цього ми тільки й чуємо про те, що Україна - це держава з великою кількістю освічених людей, яким можна мало платити. Але інвестиції слід залучати не дурними гаслами про низькі зарплати, а конкретними справами і реальними плюшками для інвестора.